- кореневище
- -а, с.1) Підземне стебло багаторічних трав'янистих рослин із недорозвиненим листям.2) Головний корінь дерева, що є продовженням стовбура.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
кореневище
Смотреть что такое "кореневище" в других словарях:
кореневище — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
імбир — у, ч. Тропічна трав яниста рослина, м ясисте кореневище якої багате на ефірні олії. || Прянощі, вигот. з цього кореневища … Український тлумачний словник
кореневищний — а, е. Який має кореневище (у 1 знач.). Кореневищний бур ян … Український тлумачний словник
рогіз — го/зу, ч. Багаторічна трав яниста рослина родини рогозових; листя використовується для виготовлення мотузків, плетених виробів, паперу і т. ін., а кореневище – як цінний корм для деяких тварин … Український тлумачний словник
скополія — ї, ж., бот. Багаторічна трав яниста рослина родини пасльонових, кореневище якої широко застосовується в медицині … Український тлумачний словник
фіалковий — а, е. 1) Прикм. до фіалка. Фіалковий запах. 2) Кольору фіалки; фіолетовий. •• Фіа/лковий ко/рінь кореневище деяких видів рослин із роду ірису, що містить ефірну олію … Український тлумачний словник
хвощовий — а/, е/. Прикм. до хвощ. Хвощове кореневище. || Який складається з хвощів. Хвощові зарості. || Порослий хвощем. Хвощові болота … Український тлумачний словник
шишкуватий — а, е. 1) Який має потовщення кулястої форми. Шишкувате кореневище. 2) Який має форму шишки, схожий на шишку (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
кремль — (давньорус. кореневище дерева) Укріплений оборонними стінами центр у давньоруському місті й Московії (порівн. дитинець, цитадель), розташований на височині. Спочатку вирішувався у вигляді кола, оточувався ровами і валами, посиленими загостреними… … Архітектура і монументальне мистецтво
корінь — I (частина рослини, що міститься в землі); кореневище (перев. корінь багаторічних трав янистих рослин і головний корінь дерева); корінець (перев. невеликого розміру); коріння збірн. II ▶ див. початок 1), причина … Словник синонімів української мови
